наступать на ноги

step on (наступить, наступать на ноги)

• НАСТУПАТЬ/НАСТУПИТЬ НА НОГУ < НА НОГИ> кому coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to offend s.o., infringe upon his sphere of interests, relate to him in an unacceptable manner etc:

- X наступил Y-y на ногу≈ X stepped on Y's toes;

     ♦ [Миловидов:]...[ Я] пьяница, а благородный человек; на ногу себе наступить не позволю (Островский 8). [М.:]... [I'm] а hard drinker - but a gentleman! I don't allow anyone to step on my toes! (8a).

см. наступать на ногу

наступать на больную мозоль

наступать на глотку

наступать на горло

наступать на мозоль

наступать на любимую мозоль

наступать на ноги

наступать на на ногу

наступать на пятки

наступать на хвост

брать ноги в руки

броситься в ноги

в ноги

взять ноги в руки

вставать на ноги

вставать не с той ноги

вставать с левой ноги

встать на ноги

встать не с той ноги

встать с левой ноги

вытянуть ноги

давай бог ноги

дай бог ноги

едва ноги волочить

едва ноги держат

едва ноги носят

едва ноги передвигать

едва ноги таскать

едва ноги тащить

едва ноги тянуть

еле ноги волочить

еле ноги держат

еле ноги носят

еле ноги передвигать

еле ноги таскать

еле ноги тащить

еле ноги тянуть

кинуться в ноги

кланяться в ноги

куда ноги несут

куда ноги понесут

лизать ноги

насилу ноги волочить

насилу ноги передвигать

насилу ноги таскать

насилу ноги тащить

насилу ноги тянуть

наступать на ноги

наступить на ноги

ноги в руки

ноги заплетаются

ноги не будет

ноги не держат

ноги несут

ноги носят

ноги отказали

ноги подкашиваются

ноги подкосились

отсохни руки и ноги!

отсохни у меня руки и ноги!

падать в ноги

падать пасть в ноги

поднимать на ноги

поднимать на ноги

подниматься на ноги

поднять на ноги

поднять на ноги

подняться на ноги

подымать на ноги

подымать на ноги

поклониться в ноги

поставить на ноги

поставить на ноги

протянуть ноги

с головы на ноги

с трудом ноги волочить

с трудом ноги передвигать

с трудом ноги таскать

с трудом ноги тащить

с трудом ноги тянуть

сбиваться с ноги

сбиться с ноги

ставить на ноги

ставить на ноги

становиться на ноги

стать на ноги

унести ноги

уносить ноги

упасть в ноги

хромать на обе ноги

чтоб ноги не было

чтоб ноги не ступало

чтоб у меня руки и ноги отсохли!

чуть ноги волочить

чуть ноги передвигать

чуть ноги таскать

чуть ноги тащить

чуть ноги тянуть

• НАСТУПАТЬ/НАСТУПИТЬ НА НОГУ < НА НОГИ> кому coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to offend s.o., infringe upon his sphere of interests, relate to him in an unacceptable manner etc:

- X наступил Y-y на ногу≈ X stepped on Y's toes;

     ♦ [Миловидов:]...[ Я] пьяница, а благородный человек; на ногу себе наступить не позволю (Островский 8). [М.:]... [I'm] а hard drinker - but a gentleman! I don't allow anyone to step on my toes! (8a).

• НАСТУПАТЬ/НАСТУПИТЬ НА НОГУ < НА НОГИ> кому coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to offend s.o., infringe upon his sphere of interests, relate to him in an unacceptable manner etc:

- X наступил Y-y на ногу≈ X stepped on Y's toes;

     ♦ [Миловидов:]...[ Я] пьяница, а благородный человек; на ногу себе наступить не позволю (Островский 8). [М.:]... [I'm] а hard drinker - but a gentleman! I don't allow anyone to step on my toes! (8a).

наступить

1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];

2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];

3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;

4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;

5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.

* * *

• НАСТУПАТЬ/НАСТУПИТЬ НА НОГУ < НА НОГИ> кому coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to offend s.o., infringe upon his sphere of interests, relate to him in an unacceptable manner etc:

- X наступил Y-y на ногу≈ X stepped on Y's toes;

     ♦ [Миловидов:]...[ Я] пьяница, а благородный человек; на ногу себе наступить не позволю (Островский 8). [М.:]... [I'm] а hard drinker - but a gentleman! I don't allow anyone to step on my toes! (8a).

- без задних ног

- бросаться со всех ног

- валить с ног

- валиться с ног

- не слышать ног под собой

- оставаться без ног

- отрясти от ног прах

- переворачивать с ног на голову

- сбивать с ног

- сбиться с ног

- с ног до головы

- со всех ног

- спать без задних ног

- как левая нога хочет

- нога за ногу

- нога не ступала

- нога не ступит

- одна нога здесь, другая там

- падать к ногам

- повергать к ногам

- повергаться к ногам

- вверх ногами

- весёлыми ногами

- путаться под ногами

- топать ногами

- валяться в ногах

- в ногах

- в ногах правды нет

- держаться на ногах

- едва на ногах стоит

- на ватных ногах

- на ногах

- стоять на ногах

- на дружеской ноге

- на одной ноге

- на равной ноге

- едва ноги носят

- куда ноги несут

- ноги гудят

- ноги заплетаются

- ноги не держат

- ноги подкашиваются

- брать ноги в руки

- в ноги

- едва ноги волочить

- задрать ноги

- кланяться в ноги

- лизать ноги

- наступать на ноги

- ноги на плечи

- падать в ноги

- поднять на ноги

- протянуть ноги

- ставить на ноги

- становиться на ноги

- стелиться под ноги

- ударять в ноги

- уносить ноги

- уплетать ноги

- вставать с левой ноги

- ноги не будет

- переминаться с ноги на ногу

- хромать на обе ноги

- живой ногой

- ни ногой

- одной ногой

- стоять одной ногой в могиле

- в ногу

- вставать на простую ногу

- держать ногу

- идти в ногу

- лёгкий на ногу

- на большую ногу

- на босу ногу

- наступать на ногу

- на холостяцкую ногу

- подставлять ногу

- ставить на широкую ногу

- сходиться на короткую ногу

- тяжёл на ногу

come (приходить, приехать, приезжать, прибывать, наступить, происходить)

step on (наступить, наступать на ноги)

be in (быть дома, приходить, прибывать, наступить, приходить к власти, поспевать)

X никому не позволит наступать себе на ногу = X won't let anyone push him around.

• НАСТУПАТЬ/НАСТУПИТЬ НА НОГУ < НА НОГИ> кому coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to offend s.o., infringe upon his sphere of interests, relate to him in an unacceptable manner etc:

- X наступил Y-y на ногу≈ X stepped on Y's toes;

     ♦ [Миловидов:]...[ Я] пьяница, а благородный человек; на ногу себе наступить не позволю (Островский 8). [М.:]... [I'm] а hard drinker - but a gentleman! I don't allow anyone to step on my toes! (8a).

• НАСТУПАТЬ/НАСТУПИТЬ НА НОГУ < НА НОГИ> кому coll

[VP; subj: human]

=====

⇒ to offend s.o., infringe upon his sphere of interests, relate to him in an unacceptable manner etc:

- X наступил Y-y на ногу≈ X stepped on Y's toes;

     ♦ [Миловидов:]...[ Я] пьяница, а благородный человек; на ногу себе наступить не позволю (Островский 8). [М.:]... [I'm] а hard drinker - but a gentleman! I don't allow anyone to step on my toes! (8a).

foot ( ступня); leg ( до ступни); сленг; шутл. landing gear, locomotive, pin, stump, trotter, understanding

- босые ноги

••

- валиться с ног

- ползать в ногах

- протягивать ноги

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

несов

1. (подниматься на ноги) σηκώνομαι, ἐγείρομαι, σηκώνομαι ὀρθιος:

2. (на что-л.) ἀνεβαίνω, σκαρφαλώνω·

3. перен (на защиту и т. п.) ὁρθώνομαι, ξεσηκώνομαι, ἀνίσταμαι, ὀρθοῦμαι·

4. (о солнце) ἀνατέλλω, βγαίνω·

5. (возникать) παρουσιάζομαι, ἐμφανίζομαι, ἐγείρομαι·

6. (наступать на что-л.) πατώ, στέκω, πατώ τό πόδι μου:

7. (останавливаться) σταματώ· ◊ \вставать на учет ἐγγράφομαι· \вставать с левой йоги ξυπνώ ἄκε-φος· \вставать на чьем-л. пути μπαίνω ἐμπόδιο.

v/i ступать <­пить> (an A, zu к Д; auf, in A на, в В); ( den Fuß darauf setzen) наступать <­пить> ( auf A на В); vom einem Fuß auf den anderen treten переминаться с ноги на ногу; fig. auf der Stelle treten топтаться на месте; jemandem zu nahe treten обидеть (В); gegen et., nach jemandem treten = v/t пинать < пнуть> (ногой/ногами); den Ball treten бить по мячу; mit Füßen treten fig. попирать